Існує легенда про назву річки Чичиклія. Одного разу по цій повноводній
річці пропливало судно з турецьким ханом,який вийшов на корму судна і
побачив там кущі квітучої шипшини,мальв та різнобарв я степових квітів.
Не стримався він і вигукнув -Чичиклея, що в перекладі означає долина
троянд. З того часу ця річка носить таку назву.
"ДОЛИНА
ТРОЯНД":
"Я ЖИВА, Я НЕ ВМИРАЛА!"
Турецьким іменем хтось колись нарік нашу річку Чичиклію. В перекладі її
назва означає "Долина троянд". Між зеленими, квітучими берегами несе
вона свої сині води
.
Промчалися быстро годы
Чичиклея всё мелела
Наносила ила, мула
Умерла и опустела.
Говорят среди народа,
И легенда есть такая,
Будто речка Чичиклея,
Никогда не умирала,
Под землёй, под толщей ила
Воды катит, как катила,
Как и прежде катит к югу
И дарит их брату Бугу.
Ця легенда грунтується на конкретних фактах. Чичиклія справді має
підземні джерела на глибині 6 метрів, що пробивають собі дорогу під
шаром мулу.
Це засвідчили розкопки першого каналу.
Раз я шёл, она шептала
Передать мне вам сказала:
-Я жива, не умирала.
Берегу подземны воды
Храню вечный дар природы.
Привезите земснаряды
Уберите те наряды,
Что веками я наткала
И снимите покрывало.
Лес на горках посадите,
Трав побольше разведите,
Чтоб дубы, осины, ели
В мои воды вновь глядели.
Как воды моей не стало
Зверь завял, ушёл устало
Черепахи, ондатры, мошки
Могут вытянуть тут ножки.
Ранньою весною Чичиклія, яку напувають талі води, широко розливаеться. В
цей час з Південного Бугу по її руслу до нас, у Веселинівський район,
пливе багато риби на нерест. Це- карасі, коропи, окуні, щуки,
товстолобики.
Влітку русло пересихає і риба гине.
Каждый видит, каждый знает
Сколько рыбы погибает
На безводье жить не может,
А кого это тревожит?
Голос річки почули люди. І незабаром, від залізничного до автомобільного
моста побудували канал. Влітку у вихідні сюди приходять веселинівці
разом з дітьми
відпочити, набратися сил і здоров'я. Тут проводять вільний час рибалки.
Прикро, але приходять сюди і браконьєри. Вбивають рибу карбідом,
виловлюють неводами.
Користуючись тим, що за каналом ніхто не приглядає, водіі миють власний і
державний
транспорт, навіть аміачні цистерни. Потрібно всією громадськістю берегти
цей чудовий
куточок природи.
Всем давно известно
И нашему народу
Береги святую
Чистую природу.
Окремі колгоспи будують на Чичиклії греблі.
Вот вы строите плотины,
Строите вы их из глины,
когда воды разливаю,
Моментально их смываю,
Дамбы выше возведите,
Мои воды сохраните,
Да смелее, не робейте
В бетон крепче их оденьте
Бдительней, серьёзней будьте
И про шлюзы не забудьте.
А про шлюзи забувають. Буйна вода розмиває греблі. Глина і намул ще
більше
забруднюють русло річки. Утворюють зарослі очерету, пустирі.
Чичиклея стонет,
Стонет погибает.
Руководство видит
Меры принимает.
Земснаряд наняли
Речку чистить стали.
Мешая с водою
Он режет грунт фрезою.
Насос смесь качает
С водой вверх бросает.
Бульдозер лопатой
Эту грязь ровняет.
Повільно, дуже повільно розчищаєрусло річки земснаряд. Там, де він
проойшов,
радує око прозора голубінь води. Проте земснаряд часто простоює.
А ми, веселинівці, і сама Чичиклія так чекаємо на її друге народження.
Люди!...Лямку не тяните
Побыстрей меня спасите
И из мёртвых воскресите!
Выйду я живой к народу
Отдам полям свою воду.
Накупаетесь вы вволю
Водой чистой, ключевою.
За канал вам всем сторицей
Отплачу своей водицей
Рыбой, зверями и птицей
На полях буйной пшеницей.
Из введенням першої черги каналу на річці побільшало звірів, птиці.
Великою була радість кожного, хто побачив тут білих лебедів.
Прилітають до рідних місць журавлі, чаплі, дикі гуси, качки.
Чичиклія оживає.
А меня не забивают
Птицы с юга прилетают.
Лебеди здесь появились
И в Лубянке поселились
Вже багато років вони гніздяться тут, виводять потомство.
Щоліта збільшується лебединна сім'я. Природа і людина створили для
пернатих на річці всі умови.
Потрібно і дітей наших навчити бути добрими, уважними, чуйними до
природи.
Бережімо цей куточок землі рідної для майбутніх поколінь.
Вони будуть лише вдячні за це.
ВІД РЕДАКЦІІ: Можливо, дехто скептично сприйме, висловленний у такій
формі,
біль власної душі ветерана за рідну природу. Але чим гірший цей стиль
від
канцелярського? Тому, вважаємо, звернення до жителів Веселинівщини:
допомогти Чичиклії розправити свої плечі- правомірне і необхідне.
Монолог річки і свої роздуми записав:
В.БОГАТИРЬОВ.
ветеран війни і праці.
1988 рік
Вже скільки років пройшло, а проблеми залишаються.
Автор відео веселинівський краєзнавець С.А.Шепета.
Мета тренінгу: Ознайомити бібліотекарів із значенням і змістом слова «імідж», визначити його роль у бібліотечній професії. Основні завдання: розкрити поняття «імідж», охарактеризувати його основні складові; ознайомити з технологіями створення іміджу; визначити сторони зовнішньої та внутрішньої привабливості людини; формування інтересу до створення власного позитивного іміджу; спільне визначення його ролі у бібліотечній професії. Проводили тренінг заступник директора Веселинівської ЦБС по роботі з дітьми Г.Ф.Сєвач та завідуюча методико –бібліографічним відділом Веселинівської ЦДБ Л.Т.Токар. В програмі – міні-лекції на теми «Основні складові іміджу бібліотеки» та «Сучасний бібліотекар : професіонал та особистість», груповий тренінг з елементами гри «Питання культури спілкування в бібліотеці», рольова гра «У бібліотеці», конкурс –гра «Самий – самий-самий …БІБЛІОТЕКАР».
Слід зауважити, що всі учасники заходу – бібліотекарі Веселинівської ЦБС, проявили неабиякі акторські здібності під час рольових ігор та конкурсів. Конкурс-гра «Самий –самий-самий …БІБЛІОТЕКАР» дала можливість виявити ставлення бібліотекарів один до одного, а також таємним голосуванням визначити серед колег «Міс чуйність», «Міс толерантність» та «Міс інтелектуальність». Ці титули і відповідні дипломи отримали бібліотекарі О.О. Ішутко /Катеринівська б/ф/, Л.Б. Стефанишина /Варюшинська б/ф/, О.М.Самофалова /Градовська б/ф/.
В рамках проекту «Презентація від автора» учні 9-в класу Веселинівської ЗОШ стали учасниками відеозустрічі з Людмилою Чижовою, котра представила на їх розсуд свою нову книгу, щовийшла в 2014 році у миколаївському видавництві І.Гудим. Нова книжечка невелика за розміром, та вона охоплює цілісіньке жіноче життя, понівечене сталінськими репресіями, війною, людською зрадою та підлістю. А який приклад гіркої спокути, вселенського жіночого терпіння і вічної материнської любові. Як стверджує Л. Чижова, ця історія правдива, має конкретні прізвища й адресу. Учасники заходу уважно слухали розповідь письменниці, а ще задали багато запитань про життєвий шлях Л.Чижової, її літературні уподобання, риси характеру ,творчі плани на майбутнє тощо.
